

Illustration: Julius Thesing
Sprecher Deutsch: Stephan Niemand
Übersetzerin und Sprecherin Ukrainisch: Tetiana Dobrovolska
© Mulingula e.V., lizensiert unter CC BY-NC-ND 4.0

Kein Wunder,
dass ich nicht wachse

von Achim Bröger

Не дивно,
що я не росту

Ахім Брьогер

Der Prinz ging im Palast spazieren.

Diener verbeugten sich und sagten: „Guten Morgen, Herr Prinz.“

Und sie dachten: Er sieht ja wirklich nett aus. Aber er ist einfach nicht groß genug.

Принц прогулювався палацом.

Слуги вклонялися й казали: «Доброго ранку, пане принце».

І думали: Він і справді милий. Але ж він недостатньо великий.

Im Spiegelsaal sah sich der Prinz dann selbst, und er dachte: Später wird man Königliche Hoheit zu mir sagen.

Aber wenn ich nicht schnell wachse, lachen sie heimlich und denken:

Komisch, dass wir diesen Zwerg Königliche Hoheit nennen müssen.

Königliche Kleinheit würde viel besser zu ihm passen.

У дзеркальній залі принц подивився на себе й подумав: Пізніше мене називатимуть Ваша Королівська Високосте.

Але якщо я швидко не підросту, вони потайки сміятимуться й думатимуть:

Дивно, що ми повинні називати цього крихітку Королівською Високістю.

Королівська Крихітність пасувала б йому значно краще.

Der Prinz bekam Unterricht in allen wichtigen Königsfächern. Krone auf dem Kopf tragen war eines davon.

Leider rutschte ihm auch seine extra kleine Übungskrone immer wieder über die Stirn und ins Gesicht.

Königlich sah das überhaupt nicht aus, wenn das goldene Ding schief herumhing.
Auch auf dem Thron sitzen, befehlen, raffiniert sein und solche Dinge lernte er.

Принц навчався всіх важливих королівських наук. Однією з них було носити корону на голові.

На жаль, навіть його спеціальна маленька навчальна корона постійно з’їжджала йому на лоба й закривала обличчя.

Виглядало це зовсім не по-королівськи, коли золота річ висіла набік.
Також він учився сидіти на троні, наказувати, бути хитрим і іншим подібним речам.

Nach dem Unterricht durfte er im riesigen Palastgarten spielen.

So groß war der, dass der Prinz noch nie bis zur Gartenmauer gekommen war.

Leider musste er auch beim Spielen die Krone aufbehalten.

Und leider gab es außer ihm keine Kinder im Palast und im Garten, mit denen er spielen konnte.

Після уроків йому дозволяли гратися у величезному палацовому саду.

Такий великий був той сад, що принц ще жодного разу не дійшов до садової стіни.

На жаль, навіть під час ігор він мусив не знімати корону.

І ще, на жаль, у палаці й у саду, окрім нього, не було жодної дитини, з ким можна було б погратися.

Prächtig und streng saß sein Vater, der König, auf dem Thron.

Von da oben beobachtete er seinen Sohn und sagte: „Das Land ist riesig und schwer zu regieren.

Es hat viele Feinde und braucht einen großen König.

Du musst also groß und stark werden und schlau natürlich auch.“

Його батько, король, сидів на троні велично й суворо.

Звідти він спостерігав за сином і промовляв: «Країна велика і складна для правління.

У неї багато ворогів, їй потрібен великий король.

Ти ж маєш стати великим і сильним, і, звісно, розумним».

Der kleine Prinz dachte: So was Tolles will ich nicht werden, Krone tragen macht keinen Spaß.

Das Ding drückt mich zusammen.

Sagen durfte er das alles nicht.

Sein Vater, der König, hätte sich die Haare gerauft, und das war schwierig für ihn, denn er hatte nur noch wenige.

Маленький принц думав: Я не хочу бути таким поважним, носити корону зовсім не весело.

Ця штука мене стискає.

Але сказати це він не міг.

Його батько, король, рвав би на собі волосся, а це було складно, бо в нього його залишилося зовсім мало.

Oft rief der König den Diener mit einer Messlatte.

Aber immer wieder stellte der fest: „Nein, der Prinz wächst nicht.“

Da bekam der König jedes Mal einen Wutanfall.

Часто король кликав слугу з вимірювачем зросту.

Але слуга щоразу казав: «Ні, принц не виріс».

Тоді король щоразу впадав у лють.

Und schließlich befahl er: „Gespielt wird erst wieder, wenn du gewachsen bist. Und sieh nicht so verträumt in die Gegend. Streng dich an.“

Aber der Prinz unter seiner goldenen Krone wuchs keinen Millimeter. Die Laune des Königs wurde deswegen immer miserabler.

І зрештою наказав: «Гратися будеш тільки тоді, коли виростеш. І не дивись так мрійливо навкруги. Зосередься!»

Але під золотою короною принц не виріс і на міліметр. Настрій у короля від цього ставав усе гіршим.

Da sagte die Königin eines Tages: „Herr König, so geht´s nicht mehr weiter.

Vielleicht hilft Kronetragen an der frischen Luft.

Es könnte ja sein, dass er dann wächst.“

Der König wackelte unschlüssig mit dem Kopf.

Dann brummte er: „Na, meinetwegen. Hauptsache, er wächst endlich.“

Одного дня королева сказала:
«Пане королю, так далі не піде.

Може, допоможе носіння корони на свіжому повітрі. Може, тоді він виросте».

Король невпевнено похитав головою.

Потім пробурмотів: «Ну, нехай. Головне, щоб нарешті виріс».

Lange Spaziergänge machte der Prinz jetzt. Eines Tages ging er so weit wie noch nie. Er kam an duftenden Blumen vorbei und an Sträuchern mit bunten Blüten. Heiß war es.

Die Krone drückte auf seinen Kopf.
Plötzlich stand er vor einer Mauer.

Dahinter hörte er Geräusche. Lachen und schnelle Schritte. Und weil kein königlicher Aufpasser in der Nähe war, kletterte er über die Mauer.

Тепер принц гуляв довго. Одного дня він зайшов так далеко, як ніколи раніше. Він проходив повз запашні квіти й кущі з яскравими бутонами. Було спекотно.

Корона тиснула йому на голову.
Раптом він опинився перед муром.

За ним було чути якісь звуки. Сміх і швидкі кроки. І, оскільки поруч не було жодного королівського наглядача, він переліз через мур.

Da sah er Kinder, die auf einer Wiese spielten.

„Warum hast du dieses Ding auf dem Kopf?“ fragten sie,
und er antwortete: „Der König hat mir verboten, die Krone abzunehmen.

Auch beim Spielen soll ich sie tragen.“

Там він побачив дітей, які гралися на галявині.

«Чому ти носиш цю річ на голові?» - запитали вони.
А він відповів: «Король заборонив мені знімати корону.

Навіть граючись я маю її носити».

„So ein Quatsch“, sagten die Kinder. Dieses Wort hatte der Prinz noch nie gehört. „Quatsch“, sagte der Prinz leise. „Quatsch, Quatsch.“

Dann legte er die Krone ins Gras und spielte. Viel leichter fühlte er sich ohne dieses schwere Ding.

«Яка нісенітниця», - сказали діти. Цього слова принц ще ніколи не чув. «Нісенітниця», - повторив принц. - «Нісенітниця, нісенітниця».

Потім він поклав корону в траву й почав гратися. Він відчув неабияке полегшення без цієї важкої речі.

Und als der Prinz später nach Hause kam, war er plötzlich ein Stückchen gewachsen.

Der König warf seine Krone in die Luft, sprang vom Thron und schenkte jedermann einen Taler.

Seit der Zeit wuchs der Prinz, denn die Krone drückte ihn nicht mehr so oft. Beim Spielen nahm er sie jetzt nämlich immer ab … und auch sonst manchmal.